БІЛЮЩИЙ, А, Е.
Білющий, а, е. Очень бѣлый. Дівчата есе в білющих сорочках та в квітках. Св. Л. 192.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 68.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
БІЛЯ →← БІЛЮХ, ХА,